5 міфів про будинки для людей похилого віку

Життя в будинку для літніх людей до цих пір сприймається багатьма як безрадісне існування в чотирьох стінах. І все тому, що в українському суспільстві сформувалося вкрай негативне ставлення до подібних установ. Тим часом якісно новий погляд на потреби і проблеми літнього покоління піддає безапеляційного критиці уставлені стереотипи про будинки для людей похилого віку та переводить їх у ряд застарілих помилок.

Міф 1. Розміщувати родича в будинок для людей похилого віку — аморально

Це може виявитися суворою дійсністю, якщо Ваш вибір падає на муніципальне установа. Це будинки престарілих лікарняного типу — з відповідним інтер’єром палат і мізерним раціоном харчування. Але навіть в таких умовах пацієнтові може бути надана та медична допомога, яку він не має можливості отримати вдома. За літньою людиною здійснюється постійний контроль фахівців — його годують, за ним доглядають.
У разі державних будинків для людей похилого віку про комфорт говорити, безумовно, немає сенсу. Зовсім інший рівень обслуговування надають приватні пансіонати. Крім кваліфікованої медичної допомоги та сестринського догляду, Ваш родич гарантовано отримує поважне, привітне ставлення, повноцінне смачне харчування і можливість приємно і з користю провести дозвілля. Буде пенсіонер самотньо доживати свій вік в квартирі або гідно зустріне старість — вирішувати Вам.

Міф 2. Будинок пристарілих — це чотири лікарняні стіни в межах міста

Такі установи досі функціонують. Більш того, поки ще кількість будинків престарілих, похмуро доповнюють вигляд міста, переважає. Але ними вибір не обмежується. За містом, ближче до природи і подалі від суєти мегаполісів вже побудовано і успішно працює чимало приватних резиденцій.
У таких пансіонатах для бабусь і дідусів організовані місця для прогулянок і комфортного відпочинку на відкритому повітрі — тінисті алеї парків з зручними лавками і затишними альтанками. Навіть з вікон кімнат таких резиденцій, які мало чим нагадують лікарняні палати, відкриваються мальовничі краєвиди на навколишні зелені пейзажі.

Міф 3. В будинках престарілих поганий догляд і нелюдські умови життя

Якщо розглядати приватні пансіонати, то умови в них часто виявляються благополучней домашніх. У них організовано повноцінне багаторазове харчування. Страви готуються не з випадкового набору продуктів, які опинилися в холодильнику, а з урахуванням рекомендацій лікарів і дієтологів.
Велике значення в таких пансіонатах приділяється заняттям, спрямованим на підтримку розумової діяльності і фізичної форми літньої людини, а також на його психологічну та соціальну адаптацію до старості. У приватних резиденціях продумані умови для безпеки проживання і пересування пацієнтів (поручні в коридорах, невисокі сходинки і пандуси, власники в душових), чистота і порядок підтримуються на високому рівні.

Міф 4. Люди похилого віку в будинку для літніх людей страждають від самотності

Умови життя пенсіонерів в сучасних сім’ях в більшості випадків такі, що саме вдома людина виявляється більшою соціальної ізоляції. Люди похилого віку змушені весь день проводити одні й обслуговувати себе в міру можливості, поки їхні родичі перебувають на роботі або мають можливість відвідувати їх тільки кілька разів в тиждень.
У приватних пансіонатах для літніх людей приділяється увага не тільки належної медичної допомоги і побутової турботі, а й процесу соціалізації. Щоб літня людина могла легше і швидше адаптуватися до старості і навчився сприймати її як новий етап життя, а не період власної безпорадності, пенсіонерам пропонують різні дозвільні заходи.
Так, в приватних пансіонатах з пацієнтами цілеспрямовано займаються психологи-аніматори. А в вільний час в оточенні однолітків вони можуть спілкуватися і знайомитися, влаштовувати музичні вечори та літературні читання, конкурси, святкові заходи, змагання, займатися малюванням, ліпленням, флористикою. На нудьгу і самотність просто не залишається часу.

Міф 5. Хороший пансіонат для літньої людини — це дуже дороге задоволення
Розміщення літнього родича в приватному пансіонаті дійсно здатне вилитися в відчутну суму. Але все осягається в порівнянні! Наприклад, послуги приходить няні або доглядальниці з проживанням для бабусі чи дідуся, нездатних самостійно себе обслужити, обійдуться ще дорожче. Крім того, такі фахівці навіть при наявності досвіду роботи та хороших рекомендацій за рідкісним винятком можуть надати дійсно кваліфіковану медичну допомогу. У домашніх умовах складно організувати і правильне харчування, необхідне літній людині в силу його стану і поточних захворювань. Психологічна підтримка і соціалізація пенсіонера ніяк не входять до кола оплачуваних обов’язків доглядальниць.